Що там сталося насправді, світ не знає. Найтривожніше саме це.
Спершу про Іркутськ: де закінчуються факти й починаються здогадки. Потім про те, чому словам Москви не вірять, що це означає для України і хто досі літає в Іркутськ. І нарешті про саму чуму: вона знищила, за різними оцінками, від третини до половини Європи, перекроїла економіку й навчила світ карантину. А в Москві 1771 року почалася з того, що чиновник відмахнувся від лікаря.
Що сталося в Іркутську
Нижче те, що відомо, розкладено по поличках.
Хто б’є на сполох і що саме каже
Якщо прибрати емоції, виходить три позиції. Перша: реакція Росії надто сувора для звичайної лабораторної травми (Евельт, Адалджа, Джа). Друга: доказів великої біди немає, і ризик для світу низький (ВООЗ, CDC, Шах, Колборн). Третя спільна для перших двох: Москва мусить назвати збудника. Тут сперечальників немає. Скільки триває встановлення збудника, сперечаються навіть фахівці. Евельт каже, що сучасне секвенування зазвичай знаходить причину, а анонімний лікар у «Медузі» нагадує, що остаточне лабораторне підтвердження може займати до десяти днів. Тому відповідь на питання «що це було» поки одна: невідомо.
Чому всі одразу згадали про біологічну зброю
Не через Іркутськ як такий. Через те, що Москві в таких питаннях світ вірить неохоче, і для цього є історія.
Чому Москві не вірять
Слова «чуми немає» впали на ґрунт, який Москва підготувала сама. Досить двох історій із літаками.
Це не доводить, що в Іркутську чума. Це пояснює, чому слів «пневмонія» і «небезпеки немає» недостатньо. Сказаному Москвою світ повірить тоді, коли поруч стоїть незалежна лабораторія.
Три пандемії однієї бактерії
У Східній Європі найбільше нас стосується друга. Вона і є тією чумою, яку мають на увазі, коли кажуть «Чорна смерть». Її повернення тривали ще понад три століття, а останній великий спалах у Західній Європі стався в Марселі 1720 року.
Як Чорна смерть прийшла в Європу
Кожне з цих міст було портом або стояло на торговому шляху.
Чи справді крапельний шлях не головний
Тож що з тезою «крапельний шлях не головний»? Для Чорної смерті наука досі не дійшла згоди. Одні вважають головними переносниками щурів і їхніх бліх, інші бліх і вошей самих людей, а археолог Барні Слоун узагалі стверджує, що хвороба йшла від людини до людини. Переможця немає. Зате безперечне інше: чумі не треба було ширитися повітрям, щоб з’являтися в містах, далеких одне від одного. Вона їздила з людьми, кораблями та караванами, із їхніми паразитами та вантажем. Для цього їй досить порту та невчасного рішення.
Тож у тези дві сторони. Для бубонної чуми повітря дійсно не головне. Для легеневої воно головне за визначенням. І саме ця форма ставить питання в Іркутську.
Чи вимерла половина світу
Цифра «75–200 млн по всій Євразії», яку часто просто переказують, це взагалі найспірніше місце: сама Вікіпедія позначає її як таку, що потребує кращого джерела. Надійніше дивитися на окремі міста. У Флоренції населення впало з 110–120 тисяч у 1338 році до близько 50 тисяч у 1351-му. У Парижі померла половина з 100 тисяч. У Гамбургу й Бремені щонайменше 60%. У Каїрі з 600 тисяч жителів за вісім місяців загинула третина або більше. Для людей у цих містах здавалося, що вимирає півсвіту.
Що чума зробила з людьми та грошима
Але найгірше було не в грошах. Люди шукали винних. У лютому 1349 року у Страсбурзі вбили близько 2 000 євреїв. У серпні знищили громади в Майнці й Кельні. Станом на 1351 рік було зруйновано 60 великих і 150 менших єврейських громад, багато євреїв побігли до Польщі. Також вбивали братів-монахів, чужинців, жебраків, паломників, ромів і прокажених. Формула повторюється: коли немає пояснення, знаходять козла відпущення.
Москва, 1771: чума, яку влада не хотіла бачити
Далі все знайомо у російській історії. За даними тієї ж статті, генерал Крістоф фон Штофельн тиснув на армійських лікарів, щоб вони приховували спалах, і відмовлявся евакуйовувати заражені міста. В грудні 1770 року лікар Олександр Шафонський виявив у Москві бубонну чуму. Чиновник Ріндер його відмахнув. Катерина II публічно відмовлялась визнавати чуму, хоча в приватних листах, згідно з її листуванням, про небезпеку розуміла. Коли епідемія дійшла до піку, губернатор Петро Салтиков тік у маєток, а начальник поліції подався за ним. Місто залишили близько трьох чвертей жителів.
У вересні 1771-го за один місяць у Москві померло 20 401 людина. Загалом місто втратило, за оцінками, від 52 до 100 тисяч з приблизно 300 тисяч жителів. Щоб зупинити хворобу, влада закрила крамниці, карчми, фабрики й церкви, і ті, хто лишився без заробітку, вийшли на вулиці. Так стався Чумний бунт. Григорій Орлов приїхав з військами 26 вересня, уже у розгар бунту. Він створив медичну комісію, підправив карантин і навіть платив людям, які перебували в ізоляції. 15 листопада Катерина оголосила епідемію завершеною.
Іркутськ не обов’язково Москва 1771 року. Доказів такого сценарію немає: контакти не захворіли, карантин знято, ВООЗ оцінює ризик як низький. Але рефлекс знайомий: спершу заперечити, потім прибрати незручну новину й не називати збудника. До Москви чума, між іншим, дійшла через Україну.
Що це означає для України
Український Центр громадського здоров’я оцінює ризик для України як «дуже низький», так само ВООЗ оцінює його для Європи. Але є три причини дивитися на цю історію уважніше.
Публічних доказів, що Москва готує біологічну атаку, немає. Це варто сказати прямо, щоб не вдаритися в паніку. Але логіка ризику така. Країна, яка вже застосовує заборонену хімію, і чиї лідери погрожують ядерною зброєю, навряд чи вважатиме себе зв’язаною Конвенцією про біологічну зброю. До того ж чума живе в Сибіру в диких гризунів, тож будь-який спалах можна видати за природний. А відрізнити природний спалах від штучного без доступу до зразків і до лабораторії складно. Це оцінка ризику, а не факт. Перевірити її просто: чи пустить Москва до Іркутського інституту незалежних експертів ВООЗ. Якщо так, перевірити версію про штучне походження стане набагато легше. Якщо ні, підстав для настороженості побільшає.
Є й політичний ризик. Москва вже звинувачує Україну в «біолабораторіях». Якщо справа в Іркутську ускладниться, цей аргумент легко повернути проти України, тож потрібні власні перевірені дані про ризики.
Хто досі літає в Іркутськ
Небезпеки з повітря це поки не доводить: контактних, за заявою російської влади, чума не торкнулася, а ВООЗ оцінює ризик як низький. Але це показує, наскільки світ залежить від одного питання: що саме вбило жінку. І, звісно, розклади агрегаторів не підтверджують, що ці рейси виконувалися після 2 жовтня. Це можна перевірити на сайтах самих авіакомпаній.
Чи варто боятися
Але є й тривожна сторона. ВООЗ досі не може провести повної оцінки ризиків, бо російська влада не надала повної інформації. Діагноз не названо. Є непідтверджені чутки про другого працівника з пневмонією невідомого походження. Сам Евельт обережний: тривожна версія, за його словами, «поки лише можливість».
Що дивитися далі, якщо хочете розрізнити паніку від реальної загрози. По-перше, чи назве Москва збудника й оприлюднить його геном. По-друге, чи пустять незалежних експертів ВООЗ до інституту. По-третє, чи з’являться нові хворі поза колом перших контактів. По-четверте, чи пояснить влада, чому майже двісті людей ізолювали, а лікарні закривали через «пневмонію». Якщо відповідей на перші два питання не з’явиться, а мовчання триватиме, хвилюватися доведеться більше, ніж зараз.
Що в сухому залишку
Іркутська історія поки вміщається в кілька рядків. Померла молода жінка, яка працювала там, де зберігають бактерії чуми. Збудника не названо. Близько двохсот людей ізольовано, і вони не захворіли. Карантин знято, ВООЗ оцінює ризик як низький, але повної оцінки зробити не змогла. І все це відомо переважно зі слів російської влади, яку самі західні експерти називають недостатньо прозорою.
Історія чуми вчить не страху, а швидкості. У Марселі 1720 року карантин був, але вантаж випустили заради ярмарку. У Москві 1771 року лікаря, що першим забив тривогу, відмахнули. Обидва рази найдорожче коштував час, втрачений на небажання бачити очевидне.
Сьогодні відмінність у тому, що тепер відомо, як це зупиняти. На Мадагаскарі у 2017-му з легеневою чумою впоралися приблизно за три місяці: знайшли тисячі контактів, роздали антибіотики, опублікували цифри. Головна проблема Іркутська не бактерія. Це відсутність даних.
І ось яка думка не відпускає… Радянська влада роками говорила про Свердловськ «зіпсоване м’ясо», а довести військовий витік західні вчені змогли лише в 1992–1994 роках, коли отримали доступ на місце. Це історична закономірність, а не вирок Іркутську, і цей випадок цілком може виявитися звичайною трагедією однієї лабораторії. Дізнатися це можна лише одним способом: назвати збудника.
Джерела
Станом на 9 жовтня 2026 року. У тексті посилання вшиті в слова, тут вони зібрані разом.
- The Moscow Times: заява посольства США, відповіді Кремля та ВООЗ
- Meduza: хронологія і розповіді місцевих
- Радіо Свобода: зняття карантину 8 жовтня
- NBC News: тести контактних, офіційна версія
- RFE/RL: походження версії про розбиту пробірку
- НВ і ТСН: перекази Washington Post, заяви ВООЗ та Рубіо
- Free Press Journal: оцінка ризику ВООЗ
- Liga.net: позиція України
- NewsNation: слова матері
- Fox News, Newsweek, Business Today, Boston Globe: заяви експертів
- Outlook India і Washington Examiner: контекст біологічної програми (вторинне — колонка з думкою автора)
- WHO: Plague fact sheet і WHO AFRO: Madagascar 2017
- National Geographic про роботу PNAS 2018 і ScienceAlert про роботу Nature 2022
- Вікіпедія: Black Death, Plague of Justinian, Third plague pandemic, Great Plague of Marseille, 1770–1772 Russian plague, Biopreparat, Sverdlovsk anthrax leak
- Вікіпедія й The Christian Science Monitor: збиття KAL 007 і документи 1992 року
- Вікіпедія, The Moscow Times і уряд Нідерландів: MH17, вирок 2022 року, рішення ІКАО та ЄСПЛ 2025 року
- CBS News: Рада Безпеки ООН і «біолабораторії», хімічна зброя в Україні за даними розвідок Нідерландів і Німеччини
- Українська правда: заява Медведєва 24 лютого 2026 року
- FlightConnections і AeroCorner (дані на 2 жовтня 2026): рейси з Іркутська; Times of Central Asia, NTD: реакція сусідів; Business Travel News Europe: закриття неба ЄС
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
