У Єгипті палеонтологи виявили рештки раніше невідомого виду людиноподібних мавп, який жив приблизно 17–18 мільйонів років тому. Знахідка змусила вчених переглянути уявлення про походження сучасних людиноподібних мавп і припустити, що їхній спільний предок міг мешкати в Північній Африці або на Близькому Сході.
Новий вид отримав наукову назву Masripithecus moghraensis. Його рештки знайшли під час розкопок у Ваді-Могра в Єгипті, де дослідження проводили фахівці Центру палеонтології хребетних Університету Мансури.
За оцінками науковців, тварина жила в ранньому міоцені, приблизно 17–18 мільйонів років тому. Це перший достовірно ідентифікований представник людиноподібних мавп такого віку, виявлений у Північній Африці.
Під час розкопок палеонтологи знайшли лише скам’янілі щелепні кістки. Однак навіть цих решток вистачило, щоб виявити незвичайні анатомічні особливості та відрізнити тварину від інших давніх приматів.
Особливу увагу дослідників привернули великий ікло та корінні зуби із заокругленими жувальними поверхнями. Моляри також мали виразну текстуру, яка могла бути пов’язана з особливостями харчування.
Науковці припускають, що Masripithecus moghraensis переважно харчувався фруктами. Водночас будова зубів дозволяє припустити, що за необхідності тварина могла споживати твердішу їжу, зокрема горіхи та насіння.
«Анатомія жувального апарату свідчить про гнучкий раціон, що складався переважно з фруктів, із можливістю споживати твердішу їжу, таку як горіхи або насіння», — пояснила співавторка дослідження Шорук Аль-Ашкар.
За її словами, така здатність пристосовуватися до різних джерел їжі могла допомагати давнім мавпам виживати в умовах кліматичних змін.
У ранньому міоцені клімат Північної Африки та Аравійського півострова поступово змінювався. Сезонні відмінності ставали помітнішими, що могло впливати на доступність фруктів та інших рослинних продуктів.
До цього відкриття основну увагу під час дослідження ранньої еволюції людиноподібних мавп приділяли південнішим регіонам Африки. Зокрема, Східну Африку та прилеглі території вважали головними кандидатами на місце походження спільного предка сучасних людиноподібних мавп.
У Північній Африці раніше вже знаходили скам’янілості приматів раннього міоцену. Проте переконливих свідчень існування там людиноподібних мавп такого віку дослідники не мали.
Виявлення Masripithecus moghraensis розширює відому географію поширення цих тварин. Науковці припускають, що Північна Африка та Близький Схід могли відігравати значно важливішу роль у ранній еволюції людиноподібних мавп, ніж вважалося раніше.
За новою гіпотезою, саме цей регіон міг бути географічною батьківщиною спільного предка сучасних людиноподібних мавп. Водночас знайдені в Єгипті рештки належать лише до щелепних кісток тварини, яка жила приблизно 17–18 мільйонів років тому.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
