До початку навчального року залишилося зовсім небагато часу, тому дітям час поступово повертатися до шкільного режиму. Фахівці радять батькам не тиснути на дитину, а враховувати її вік, налагодити сон і допомогти впоратися з тривогою.
Психологиня Наталія Козак наголошує, що універсального способу підготовки до школи немає. Першокласнику насамперед потрібне відчуття безпеки, тоді як підлітку значно важливіші довіра батьків і відсутність надмірного контролю.
З дітьми 6–10 років про школу варто говорити спокійно, не використовуючи її як погрозу. Фрази на кшталт «от підеш до школи — там тобі покажуть» лише посилюють страх перед новим середовищем, учителями та однокласниками.
Молодших школярів також потрібно вчити говорити про власні емоції. Дитина має вміти пояснити дорослому, що їй страшно, сумно або вона розгублена. Хвалити фахівчиня радить не тільки за гарну оцінку чи правильну відповідь, а й за докладені зусилля.
Ще до початку навчання дитині варто пояснити різницю між сваркою та систематичним цькуванням. Якщо її постійно ображають, висміюють, штовхають або навмисно не приймають до спільних ігор, про це потрібно розповісти дорослому.
Для дітей 11–14 років особливо важливою стає думка однолітків. У цьому віці можуть загострюватися переживання через зовнішність, дружбу та страх відрізнятися від інших, тому батькам радять більше слухати дитину й менше повчати.
Не слід відповідати на її проблеми словами «це дурниці» або «не звертай уваги». Натомість підлітка потрібно вчити захищати особисті кордони та безпечно користуватися соцмережами, адже конфлікти й цькування можуть переходити в онлайн.
У старших класах до навчального навантаження додаються іспити, вибір майбутньої професії, перші стосунки та інші дорослі рішення. Надмірний батьківський контроль у цей період може лише посилити напруження.
Підліткам 15–17 років варто давати більше самостійності, допомагати розподіляти навантаження та залишати достатньо часу на відпочинок. Водночас батькам не слід втрачати контакт із дитиною — психологиня радить цікавитися, як вона почувається серед однокласників.
Не менш важливо ще до 1 вересня повернути нормальний режим дня. Лікарка Інна Кудлаєнко з Вінницького обласного Центру контролю та профілактики хвороб радить змінювати час засинання та пробудження поступово — приблизно на 10–15 хвилин щодня.
Дошкільнятам і молодшим школярам потрібно спати 9–11 годин. Приблизно за годину до сну краще відкласти телефони та інші ґаджети, замінивши їх читанням, спокійною розмовою або іншими заняттями, які не збуджують нервову систему.
Перед школою дитині потрібен повноцінний сніданок. Солодкі батончики та соки як перекус лікарка не радить, натомість можна дати із собою фрукти, свіжі овочі або горіхи.
У рюкзаку також має бути пляшка води. Нестача рідини може проявлятися втомою та головним болем, що додатково ускладнює адаптацію до навчального навантаження.
У перші місяці навчання не варто одразу додавати кілька нових гуртків і секцій. Спочатку дитині краще дати час звикнути до школи та нового розпорядку, а вже потім збільшувати навантаження.
Особливої уваги потребують різкі зміни поведінки. Якщо дитина раптом категорично відмовляється йти до школи, стає замкнутою, погано спить, часто скаржиться на головний біль або біль у животі без встановленої медичної причини, втрачає інтерес до друзів чи має різкі перепади настрою, їй може бути потрібна допомога.
Такі прояви самі по собі не доводять, що дитина зіткнулася з булінгом. Проте ігнорувати їх не слід — насамперед батькам варто з’ясувати, що саме відбувається з дитиною і з чим пов’язані зміни.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover