В Україні можуть посилити покарання за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини. Серед можливих обмежень називають блокування банківських рахунків, арешт майна та позбавлення права керувати автомобілем, однак остаточних законодавчих пропозицій поки немає.
Міністерство оборони готує пропозиції щодо посилення відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що правила повинні бути однаковими для всіх, а чинна система призову потребує змін.
Одним із можливих напрямків реформування є запровадження прогнозованої планової мобілізації працівників підприємств. За словами глави уряду, такий підхід міг би зменшити потребу шукати військовозобов’язаних безпосередньо на вулицях.
Нові пропозиції щодо мобілізації можуть представити протягом найближчих тижнів, орієнтовно до 1 грудня. Водночас конкретних рішень про запровадження додаткових обмежень для громадян наразі не ухвалено.
Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив, що уряд і Міністерство оборони не можуть самостійно встановлювати нові види відповідальності. Для цього необхідні законодавчі зміни, які має розглянути Верховна Рада.
За словами депутата, парламентарі очікують відповідних пропозицій від оборонного відомства. Представників Міноборони можуть найближчим часом заслухати на засіданні комітету, після чого стане зрозуміліше, які саме зміни пропонують.
Один із народних депутатів припустив, що серед нововведень може знову з’явитися ідея арешту банківських рахунків. Такі заходи потенційно можуть стосуватися як громадян, які ухиляються від військової служби, так і військовослужбовців, які самовільно залишили частину та не повернулися.
Також обговорюється можливість подальшого арешту майна порушників. Однак співрозмовник висловив сумнів, що Верховна Рада підтримає настільки жорстку норму, навіть якщо її запропонує Міноборони.
Ще одним можливим покаранням називають позбавлення права керувати транспортними засобами. Водночас поки невідомо, за яких саме порушень могли б застосовувати таке обмеження та хто ухвалюватиме відповідні рішення.
Окремі зміни можуть стосуватися розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини. За припущенням одного з парламентарів, відповідні повноваження можуть розширити, залучивши до розшуку не лише Державне бюро розслідувань, а й Національну поліцію.
За словами депутата, представники Збройних сил періодично порушують питання про посилення відповідальності за СЗЧ. Тому Міністерство оборони під час підготовки пропозицій може спиратися на позицію військового командування.
У юридичних спільнотах також припускають, що нові обмеження можуть поширитися на оформлення паспортів, отримання дозволів на користування зброєю та доступ до окремих адміністративних послуг. Зокрема, народний депутат Олександр Федієнко раніше порушував питання щодо можливості обмеження послуг ЦНАП для порушників мобілізаційного законодавства.
Однак жоден із цих варіантів поки не став чинною нормою. Ідеться про можливі пропозиції, які ще потребуватимуть офіційного внесення до парламенту та законодавчого розгляду.
Наразі українське законодавство передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку. До таких порушень належать неявка за викликом до ТЦК, несвоєчасне оновлення облікових даних, порушення порядку проходження військово-лікарської комісії та неналежне оформлення військово-облікових документів.
Відповідальність також може наставати за несвоєчасне повідомлення про зміну місця проживання, роботи, посади, освіти чи сімейного стану. Окремі порушення стосуються роботодавців, зокрема невиконання обов’язків щодо ведення військового обліку працівників.
За наведеними даними, штрафи за порушення правил військового обліку під час воєнного стану становлять від 17 до 25,5 тисячі гривень. За повторне порушення протягом року можуть застосовувати штрафи від 25,5 до 34 тисяч гривень.
За ухилення від призову під час мобілізації передбачена вже кримінальна відповідальність. Зокрема, стаття 336 Кримінального кодексу України встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
